7 травня цього року на своєму персональному сайті та у фейсбуку я оприлюднив інформацію, що, виявляється, у Волиньраді є один «фрукт», ой, мається на увазі – депутат, який жодного разу з початку нашої каденції, а саме з листопада 2010 року не відвідав засідання постійної депутатської комісії, до якої належить. Ну, і Ви правильно зрозуміли, що цей «фрукт» – ніхто інший, як Степан Петрович Івахів.

Інформація як інформація, головне – правдива! Але, в той же день саме цей персонаж попросив передати мені через одну спільну знайому, що за такі вислови, мається на увазі таке миле та безневинне словечко як «фрукт», мені, як мінімум, зламають щелепу. Не більше, і не менше. Знайома вирішила, що то все емоції і не передзвонила. Тому лише сьогодні я про це і дізнався…

Так от:

1. Шановний пане «фрукт», це визначення є оптимальним для людини, котра з якогось дива стає депутатом Волиньради, будучи №5 у списку Партії регіонів, і, в свою чергу, елементарно не розуміє суті місцевого самоврядування та зокрема функцій депутата місцевої ради. А брати участь в роботі постійної депутатської комісії – це один з ключових обов’язків депутата.

2. «Налякали їжака голою дупою». Мушу сказати, що такими погрозами Ви нічого не доб’єтесь, бо не на того напали. Наведіть довідки, поспілкуйтесь з людьми, котрі мене знають, і Ваше уявлення про мою скромну персону значно зміниться. Розумію, що під час сесій Волиньради Ви цього зробити не змогли, так як відвідуєте їх не надто часто. Більше того, такі Ваші кроки спонукають мене до активнішої і пліднішої діяльності заради того, аби і Ви особисто, як яскравий представник Партії регіонів, і так само Ваші колеги по партії не те що депутатських мандатів не здобули, але й відповідали за свої, у багатьох випадках злочинні дії, за законом. І починати варто з Вашого ж президента…

3. Але, якщо ж у чиїйсь хворій голові все-таки визріє думка втілити погрози у життя, то мушу сказати, що проживаю я в мікрорайоні Вишків, у приватному секторі. Так як особистого автомобіля не маю, то пересуваюсь громадським транспортом, а інколи ходжу додому пішки. Це допомагає тримати себе у хорошій спортивній формі. Охорони я не маю, дозволу на носіння зброї також.

4. Усім своїм колегам та друзям даю прямий сигнал: якщо щось зі мною станеться – першою адресою куди треба звернутись, в тому числі і правоохоронним органам, до затишного офісу за адресою: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38.

5. І насамкінець, моя Вам порада, дорогий Степан Петрович: менше емоцій. Це політика чоловіче, тут і не таке буває. А виборча кампанія ще тільки на старті…

p.s. І ще, раджу трохи ознайомитись з діяльністю та боротьбою Української Повстанської Армії. Свого часу НКВДистам також було не зрозуміло, ну як можуть молоді хлопці та дівчата, здається, у безвихідній ситуації боротися до кінця 50-их років проти величезної тоталітарної машини під назвою СРСР. І підривати себе у криївці, аби не здатися ворогові живим. Головне, робили це вони з усмішкою на вустах, адже сказав Господь: „Ніхто не має більшої любови, ніж той, хто життя своє віддає за своїх друзів” (пор. Йо 15, 13). Я, мушу Вас запевнити, сам з тієї масті… Лякатись, прогинатись та здаватись не буду…

Шановні друзі, а хтось з Вас був на фестивалі українського духу "Бандерштат" котрий протягом минулих п'ятьох років організовував Національний Альянс?

Цьогорічний фестиваль приурочений до 70-ї річниці створення Української Повстанської Армії. Захід відбуватиметься у Луцьку протягом трьох днів – 24, 25 та 26 серпня. Після підбиття бюджету фестивалю оргкомітет планує почати переговори із гуртами, які виступатимуть на заході. У планах організаторів запросити на «Бандерштат» відомих виконавців.

Зокрема, це гіганти української рок-сцени – гурти «Гайдамаки», «Кому Вниз» та «Плач Єремії». Також оргкомітет має намір запросити на фест резонансний нині білоруський гурт «Ляпіс Трубецкой».

До слова, цього року організатори фестивалю очікують, що «Бандерштат» відвідає понад 6-7 тисяч людей.

Оргкомітет думає над форматом цьогорічного фестивалю і для нас важливі Ваші думки та пропозиції! Насамперед цікавлять питання стосовно ідеологічного та змістовного наповнення, місця проведення, музичної програми, запрошень цікавих людей і т.д.

Хтось готовий включитись у підготовку фестивалю чи просто чимось допомогти?

Кубок звичайно ж тільки Луцьку, але відео виглядає феєрично!

Сьогодні, разом з колегами депутатами від ВО “Свобода” Анатолієм Вітівим та Олександром Пирожиком, побував у пункті тимчасового утримання нелегальних мігрантів у селі Журавичі. Приїхали так би мовити на розвідку, так як місяць тому Волиньрада створила відповідну депутатську комісію, до якої зокрема включили і мене, але ми спочатку вирішили підскочити в цей заклад без зайвого офіціозу. Відразу скажу, що в цифрах по тексту можу дещо помилитись, але суть не в цьому.

За словами керівника цього закладу в даний момент там перебуває 113 мігрантів, при тому десь 60 з них з Сомалі та 25 з Афганістану. З них 18 жінок та 9 дітей. Обслуговуючого персоналу більше 130 осіб, при тому, що більшість – це жителі навколишніх сіл, які задоволені тим, що є робота, нехай зарплата і невелика, але робоче місце на селі зараз цінувати вміють.

Умови непогані, скрізь солідний ремонт, є тренажери, прогулянкові зони, телевізори в кімнатах. У кожного нелегального мігранта по мобільному телефону у руках. Правда харчують так-собі, норма як в українських СІЗО – 14 гривень на день. Хоча щодня приїжджає продуктове авто – купуй що хочеш!

Нелегальні мігранти утримуються у таких пунктах до дванадцяти місяців, а їх у нас в державі тільки два, на Волині та Чернігівщині. Після того або депортуються в країну свого постійного проживання або як наприклад сомалійці відпускаються на всі чотири сторони. Справа в тому, що згідно міжнародних конвенцій, нелегального мігранта не можна депортувати в країну де йдуть військові дії, наприклад до Сомалі. Тому такий нелегальний мігрант по суті може, оформивши відповідні документи, знаходитись на території нашої держави.

Наразі на мою думку, головною проблемою, котру може вирішити Волиньрада є питання безпеки цього закладу. Справа в тому, що деякий час тому управління цією установою було передано від структур МВС до міграційної служби і тому всі 56 охоронців котрі працюють у пункту не те, що не мають жодної зброї, навіть гумові палиці для них заборонені. Не дай Боже якась надзвичайна ситуація і спробуй протримати оборону до приїзду спецпідрозділу «Беркут» який базується в Луцьку.

Ми самі зайшли до середини і коли нас обступили юрба з 25 нелегалів, стає якось не по собі, буйних там достатньо багато, особливо серед сомалійців. Я вже не кажу про жінок які працюють у пункті чи на кухні чи перекладачами…

Треба там розміщувати стаціонарний пост міліції. Так безпечніше і для персоналу і для жителів навколишніх сіл.

Далі будемо глибше вивчати ситуацію…

У п’ятницю, 6 квітня 2012 року депутат Волиньради Ігор Гузь відвідав п’ять сільських рад виборчого округу № 27, що на Старовижівщині. Депутату вдалося побувати у Седлищі, Буцині, Сереховичах, Солов’ях та Соколищах. Нагадаємо, у жовтні 2010 року виборці цього краю довірили йому представляти свої інтереси у Волинській обласній раді.Метою поїздки стало вивчення актуальних проблем округу. У кожній сільській раді депутат зустрівся з сільським головою і відвідав всі об’єкти, які потребують уваги на рівні області. Детальніше...